Сумуємо, пам’ятаємо

На 78-му році життя перестало битися серце екс–голови Ужгородського міськвиконкому, Почесного громадянина Ужгорода, великого працелюба Е. М. Поповича, який народився 9 липня 1939-го року в Мукачеві. Трудову біографію розпочав на шахтах Ільниці, що на Іршавщині — з гірничого майстра і завершив головним інженером шахтоуправління.

Е. Попович  був справжнім будівничим і  чудовим диригентом розбудови Ужгорода. Під час його керівництва у місті з’явилися такі знакові об’єкти: драмтеатр на 815 місць, 5-поверховий комплекс УжДУ, готель “Закарпаття”, СК “Юність” та тенісні корти на вулиці Шумній, кораблеподібний Падіюн на Студентській набережній. У 1987 році Е. М. Поповича ініціював проведення Дня міста Ужгорода, яке стало традиційним святом, а Міжнародна дитяча олімпіада, яку він зважився провести в Ужгороді.

Будівництво СК «Юність» — це окрема сторінка його діяльності. Він разом із тодішнім керівником області, і теж великим цінителем тенісу, членом виконкому обласного відділення НОК України Г. Й. Бандровським, все зробили для того, щоб модуль нинішньої головної споруди області, який призначався для Харкова, був зведений у місті над Ужем. Він ніколи не був байдужим до ГК «Карпати» Ужгород. Коли цю команду перевели в обласний центр, він найперше виділив провідним гравцям та головному тренеру Й. Зупку кілька квартир. Завжди був у курсі справ  головної команди краю ФК «Закарпаття», особливо дитячих команд. Цікавився й іншими видами спорту, які культивувалися в обласному центрі.       

Усі, хто знав його, любив і поважав за чуйне ставлення до людей, велику душевну щедрість, мудрість і оптимізм сумують і пам’ятатимуть.